Олігоменорея представляє з себе певний різновид порушень роботи статевої системи у жінок, які проявляються збоями в менструальному циклі, а саме, рідкими менструаціями. За даними медицини, при олігоменореї, тривалість менструальної кровотечі не перевищує три доби.
Буває первинна та вторинна олігоменорея. Цей поділ здійснюється на підставі етіологічних чинників, що призводять до розвитку хвороби, і часу виникнення патологічного стану. Первинна олігоменорея виникає під час першої менструації або менархе у дівчаток підлітків. Вторинна ж олігоменорея розвивається набагато пізніше, у жінок з усталеним циклом. Така форма вважається більш рідкісною, вона зустрічається лише у трьох відсотках щодо загальної кількості випадків цього захворювання.
Причини олігоменореї
Первинну форму хвороби можуть викликати різні вроджені захворювання, що вражають репродуктивну систему дівчаток. Такі захворювання починають свій розвиток ще в період ембріонального дозрівання плоду, коли закладаються зачатки органів статевої системи. До таких патологічних станів можна віднести вроджений інфантилізм або незрілість матки.
До вторинної олигоменореи наводять різноманітні порушення у вже сформованому організмі жінки. Найбільш часто, роль етіотропного чинника грають збої в роботі гіпоталамо-гіпофізарної системи, а також проблеми з яєчниками або самої маткою. Перенесені в минулому захворювання інфекційного генезу теж можуть стимулювати розвиток порушень менструального циклу. Стан після перенесеної травми, яка впливала на органи репродуктивної системи, а також всілякі пухлиноподібні утворення в даній області, можуть вільно спровокувати розвиток вторинного типу олигоменореи.
Фахівці вважають, що розвиток вторинної форми захворювання стимулюють щоденні стресові ситуації, негативні психологічні переживання, а також загальне виснаження організму і різка зміна кліматичних поясів.
З боку ендокринної системи, призводити до формування такого порушення можуть численні збої в синтезі статевих гормонів. Недостатнє або надмірне їх кількість можуть спровокувати зниження відторгнення ендометрія в матці, яке відбувається протягом кожної менструації. Додатковим етіотропним фактором може стати проблема в роботі яєчників, наднирників, а також таких залоз внутрішньої секреції, як щитоподібна і підшлункова залоза.
Хірургічна операція, проведена на органах, що належать до репродуктивній системі, особливо на матці, також може провокувати серйозні збої в менструальному циклі.
Вкрай рідко, приводити до вторинної формі олигоменореи, можуть захворювання, які відносяться до патології серцево-судинної або кровотворної системи.
Симптоми
Основним клінічним ознакою цього захворювання є скорочення тривалості менструальної кровотечі. Воно не перевищує трьох діб.
Одночасно з цим, у жінки відбуваються істотні збої у жировому обміні. Внаслідок цього з’являються проблеми зі шкірою, аж до розвитку важких форм вугрової хвороби, а також починає формуватися надмірна вага.
Більше чверті всіх жінок, у яких розвивається олігоменорея, пред’являють скарги на гірсутизм або підвищений ріст волосся, причому, найчастіше, абсолютно нехарактерних для них місцях, наприклад в області грудей або живота.
За зовнішнім виглядом та будовою кісткового скелета, жінки з таким серйозним захворюванням, починають сильно нагадувати чоловіків. У них досить часто формується виражена мускулатура на характерних для чоловічої статі місцях.
Практично всі пацієнтки з олігоменореєю скаржаться на різке зниження лібідо або сексуального потягу. Цей стан виникає внаслідок серйозних порушень з боку ендокринної системи, яка відповідає за продукцію статевих гормонів. Більшість таких жінок не можуть завагітніти протягом досить тривалого часу. Навіть після тривалого курсу лікування під наглядом лікаря, нормальна овуляція і вагітність настає лише у двадцяти відсотків пацієнток.
Після перенесеної олигоменореи, жінки перебувають у групі ризику щодо розвитку різних злоякісних новоутворень репродуктивної системи, наприклад, пухлини матки.
Діагностичні процедури
Всі діагностичні заходи при даному захворюванні безпосередньо спрямовані на виявлення причин, що призвели до розвитку даного патологічного процесу.
Кваліфікований лікар повинен зібрати у пацієнтки анамнез, провести загальний огляд, а також призначити додаткові гінекологічні та інструментальні діагностичні процедури. Одночасно з цим, жінка здає загальний аналіз крові та сечі.
Серед додаткових методів діагностики можна виділити наступні:
- Взяття крові пацієнтки та визначення в ній рівня статевих гормонів (при захворюванні він різко підвищений).
- Ультразвукове дослідження яєчників і матки.
- Створення графіка, на якому зазначаються рівні базальної температури за певний проміжок часу.
- Гістеросальпінгографія.
- Магнітно-резонансна томографія області малого тазу.
За допомогою ультразвукової діагностики можна виявити характерну для захворювання картину: яєчники будуть мати порівняно великі розміри і потовщену строму, а по периферії будуть локалізуватися фолікули, які не пройшли через процес овуляції.
Для остаточної верифікації діагнозу, хвору жінку рекомендується проконсультуватися у наступних лікарів:
- Акушер-гінеколога;
- Ендокринолога;
- Невролога;
- Генетика;
- Онколога.
Всі ці лікарі в комплексі здатні поставити правильний діагноз і призначити адекватну терапію.
Лікування
Головним спеціалістом, які займаються лікуванням олигоменореи є акушер-гінеколог.
Всі терапевтичні заходи, що проводяться з приводу даного патологічного процесу, можна розділити на дві великі групи:
- Медикаментозна терапія.
- Загальнозміцнююча терапія.
До медикаментозної терапії відносять прийом гормональних препаратів, до складу яких входить естроген. Вони проводять стимуляцію процесу овуляції і нормалізують протягом менструального циклу. До таких лікарських засобів можна віднести кломіфен. Його приймають щодня, починаючи з 2, закінчуючи 6 днем циклу.
Для того щоб уникнути гіперплазії ендометрію матки, жінці рекомендується почати прийом комбінованих оральних контрацептивів. Ці препарати приводять до виникнення регулярних кровотеч.
У разі полікістозу яєчників може знадобитися хірургічне втручання. Після операції по діатермокоагуляції кіст яєчників, у пацієнток настає поліпшення стану.
Серед методів загальнозміцнюючої терапії, окремо можна виділити нормалізацію режиму харчування, регулярний сон, прийом вітамінно-мінеральних комплексів, призначених для жінок, а також процедури физиолечения і спеціальний масаж, який покращує процеси кровообігу в органах малого тазу, що відносяться до репродуктивної системи.
