Виявлення мікоплазми у жінок змушує бити на сполох. Діагноз неприємний. Однак симптоми підступного захворювання успішно піддаються лікуванню. Грамотний лікар, професійний підхід до причин виникнення допоможуть позбутися від мікроорганізму. Обстеження, розпочате вчасно, прискорить результат.
Зародження інфекції
Медична система класифікації положення мікоплазм визначає як проміжну щабель. Є відмінності від вірусу, бактерії. Мікроорганізм розмножується в безклітинній середовищі автономно. Самостійно не існують, паразитуючи в організмі. Клітинна оболонка відсутня. Поширюються мікоплазми на сечостатеву систему, органи дихання, слизові тканини. Видів бактерій безліч. Небезпечні назви стоять окремою групою. Жінки хворіють мікоплазмозом частіше чоловіків в 2 рази.
- Micoplasma genitalium. Найактивніший збудник інфекції. Передається статевим шляхом. Лікувати необхідно обов’язково. Поширена на 5%.
- Micoplasma hominis. Умовно – патогенний вид. Варіант нормальної флори жінок. Наявність виражених симптомів захворювання – привід шукати інші причини, усувати їх. Виявляється у 50% жінок.
- Micoplasma pneumonia. Спричиняє ураження верхніх і нижніх відділів дихальних шляхів. Передається респіраторним способом, рідше – побутовим.
- Ureaplasma urealiticum. Провокує проблеми сечостатевого тракту (уретрит).
Досвідчений фахівець обов’язково розрізнить види бактерій. Тактика лікування кожного мікроорганізму відрізняється.
Діагноз «мікоплазмоз» відсутня в зарубіжній практиці. Рідко зустрінеш його в російських документах. Однак випадків ураження бактеріальної інфекції стає більше.
Причини виникнення
Проникнення мікоплазми в організм жінки можливо наступними способами.
- Незахищений статевий контакт (генітальний, оральний).
- Імунодефіцит, вагітність – провокуючі фактори. Ймовірна передача мікоплазми від матері дитині під час пологів. 25 %жінок, які страждають невиношуванням малюка, носії інфекції.
- Побутовий шлях – рідкісний, але допустимий спосіб зараження інфекцією. Нестерильні медичні інструменти, загальна постільну білизну, мочалки представляють загрозу.
Симптоми наявності мікоплазми
Жінки часто безсимптомні носії мікроорганізму. Лікування інфекції ускладнюється відсутністю чітких ознак захворювання. Позначається стан як микоплазмоносительство. Уповільнена інфекція представляє загрозу. Поява стресових впливів (зниження імунітету, вагітність, гормональний збій, віруси) активізує хвороба. Скарги жінок чітко визначені і відомі.
- Виділення з піхви, які мають неприємний запах. Викликають свербіж. Характерна слизова структура, жовтий або прозорий колір.
- Гострий мікоплазмоз передбачає тягнучі болі внизу живота. Неприємні відчуття під час статевого акту. Причини обумовлені первинним зараженням.
- Хворобливе сечовипускання, різь у животі.
- Болі в попереку.
- Загроза передчасних пологів.
Наслідки
Бактерія виявляється у абсолютно здорових людей в допустимій кількості. Високе значення показника (більше 10 у 4 ступені КУО/мл) здатне викликати безліч захворювань. Інкубаційний період становить 2 тижні. Інтервал коливається від 5 діб до 2 місяців. Тривалість життя мікоплазми незначна. Парадоксально, що самостійно вони можуть не викликати проблем. Потрапляючи в сприятливі умови, що мають інші хвороботворні бактерії, розвиток ускладнень забезпечено.
- Уретрит, цистит, пієлонефрит.
- Сечокам’яна хвороба.
- Ендометрит.
- Запалення придатків матки.
- Зовнішнє ураження статевих органів. Яскраві симптоми відсутні, носять короткочасний характер.
- Безпліддя.
- Артрит, менінгіт, запалення легенів загрожує при поширенні мікоплазми за кордону сечостатевої системи.
Симптоми у жінки можуть не проявлятися. Турбують, як правило, через місяць після зараження.
Збудниками цих захворювань часто виступають інші мікроорганізми. Доктор визначає відмінність мікоплазменної інфекції від хламідійної, гонококової.
Запущений гострий мікоплазмоз переходить в хронічну форму. Загострення, ремісія чергуються. Симптоми стихають. Мікоплазма ж залишається паразитувати, роблячи жінку носієм статевої інфекції.
Небезпека загрожує вагітним жінкам – носіям мікоплазми. Інфекція провокує викидень, гестоз, багатоводдя, передчасні пологи. Обстежитися необхідно до планування дитини.
Методи сучасної діагностики
Поставити діагноз на основі скарг, обстеженні на кріслі, гінекологічного мазка лікар не в змозі. Підтвердити інфекцію здатний лише комплекс лабораторних досліджень. Результат буває хибнопозитивних і хибнонегативних. Мікоплазми – найменші мікроорганізми на Землі. Важко побачити бактерію в мікроскоп.
- ПЛР – молекулярно-генетичне дослідження. Високоточний метод на 95%. Береться кров, зішкріб тканини урогенітального тракту. Істотні недоліки – висока ціна, визначення чутливості бактерій до антибіотика не робиться. Персонал повинен бути висококваліфікованим.
- Бактеріологічний посів. Готується результат довго (9 днів). Складність методу дозволяє виявити тільки Micoplasma hominis. Використовується вмісту уретри, піхви, шийки матки.
- Досить поширений метод РІФ, ІФА. Надає точність всього 70%.
Додаткові дослідження призначаються для визначення стану сечостатевих органів. Узд обов’язково, особливо жінкам, які планують вагітність.
Повторна діагностика необхідна через тиждень після прийому препаратів.
Комплексна терапія інфекції
Способи народної медицини відсутні. Тактика лікарів викликає безліч суперечок досі. Більшість пропагують думку природності Micoplasma hominis в жіночому організмі. Бактерія – частина нормальної мікрофлори. Патологічні зміни викликає рідко. Вплив повинно бути спрямоване на усунення бактеріального вагінозу піхви.
Виявлення Micoplasma genitalium питань не викликає. Лікування запалення проводиться оперативно. Обов’язковий курс 10-15 днів статевого партнера жінки. Замкнуте коло повинен бути виключений. Статеві контакти, вживання алкоголю на період терапії заборонені.
Основне лікування включає:
- Антибіотики курсом до 2 тижнів. Мікоплазма стійка до пеніциліну, застосовується тетрациклін, макроліди.
- Свічки, спринцювання – місцева терапія.
- Імуномодулятори, відновлюють захисні сили організму.
- Фізіотерапія.
- Дієта.
Профілактичні заходи мікоплазмозу – використання презерватива, постійний статевий партнер. Рекомендовано суворе дотримання правил особистої гігієни. Обов’язковий огляд у гінеколога раз на 6 місяців, виявлення інших статевих інфекцій. Фізичні навантаження, правильне харчування допоможуть зміцнити імунітет. Мікоплазми не приживуться в сильному організмі. Подбайте про своє самопочуття, здоров’я майбутніх дітей.
