Освіта незначних пухирців на шкірних покривах і губах не викликає у пацієнтів асоціації з серйозними патологічними процесами. Герпес на тілі формується в результаті зниження функціональності аутоімунної системи і супутніх захворювань.
Короткий опис вірусу герпесу
Вірусні інфекції при проникненні в організм вбудовуються в клітинні структури з метою подальшого розмноження. Середньостатистичні дані повідомляють, що вірус герпесу присутній у 90% населення і перебуває в сплячому стані. Будь-які відхилення і ослаблення організму провокує активізацію з подальшим формуванням висипань на шкірних покривах.
Основний шлях передачі збудника від людини до людини. Загальний час інкубаційного періоду становить один календарний місяць. Вірус може передаватися:
- у момент розмови, кашлю або чхання;
- при користуванні спільними предметами гігієни;
- при незахищених статевих контактах;
- у момент поцілунків.
При проходженні родових шляхів дитина може заразитися від інфікованої матері. Перші ознаки захворювання можуть проявитися протягом кількох місяців життя малюка.
Види герпесу
Фахівці інфекцію поділяють на вісім незалежних типів, кожен з яких має власні симптоматичні особливості.
Герпес:
- першого типу – відноситься до простих форм герпесу, проявляється у формі бульбашок на слизовій губ;
- другого – також є простою формою захворювання, зачіпає генітальну область;
- третього – провокується вірусом вітряної віспи, викликає формування оперізувального герпесу і вітряної віспи;
- четвертого – ставати першоджерелом мононуклеозу інфекційної етіології, вторинне назва патології — вірус Епштейна-Барра;
- п’ятого – при зараженні виникає цитомегаловірус.
Залишилися три типу аномалії до кінця не вивчені. Фахівці припускають, що їх провокує появу у пацієнтів синдром хронічної втоми і окремі недуги нервової системи.
Причини появи герпесу на тілі
Основними першоджерелами патологічного процесу вважаються:
- порушення стабільності психоемоційного фону, що виникає на тлі постійних стресових ситуацій;
- невірно підібраний гардероб або особливості трудової діяльності – стабільне перегрівання або переохолодження організму;
- часті ураження інфекційними хворобами;
- хронічні захворювання у фазі загострення;
- ускладнений перебіг цукрового діабету;
- необхідність прийому лікарських препаратів, що провокують зниження функціональності аутоімунної системи.
Герпес на шкірі тіла – проблема жінок в період виношування малюка, пацієнтів після хірургічних втручань або трансплантації органів.
У групу високого ризику по виникненню захворювання відносяться пацієнти з діагностованою ВІЛ-інфекцією. Ослаблений імунітет не здатний чинити опір активизировавшемуся вірусу.
Основні і супутні симптоми
Характерними симптоматичними проявами процесу є висипання на шкірних і слизових покривах. Герпес на спині – фото можна побачити нижче.
До додатковим ознаками вірусного ураження відносять:
- підвищення показників температури тіла;
- періодичні головні болі;
- гарячкові стани з вираженим ознобом;
- постійну слабкість;
- хворобливі відчуття в м’язах;
- нудота і блювання.
Рівень вираженості інтоксикації залежить від ступеня ураження організму захворюванням – чим більше збудник поширився по тілу, тим яскравішими будуть симптоматичні прояви.
Розвиток патологічного відхилення починається з формування червонувато-рожевих плям різної форми. Через невеликий проміжок часу відбувається їх переродження в висипання у вигляді пухирців з жовтувато-прозорим вмістом. Освіти мимовільно розкриваються і затягуються сірувато-жовтуватого кіркою. За кілька діб до переродження плям в висип пацієнт відчуває свербіж, поколювання і печіння на проблемних ділянках.
Поширена форма захворювання характеризується одночасним появою висипань на різних ділянках тіла. Загальний час процесу може тривати до декількох місяців. При імунодефіцитах хвороба протікає в ускладненій формі, з частим летальним результатом. У цьому випадку вірус може виявлятися в лікуванні серцево-судинних, шлунково-кишковому відділі та ін.
Подзаражение новонароджених становить реальну небезпеку – показники смертності досягають 60 %. Першоджерелами недуги в даній ситуації є внутрішньоутробне проникнення вірусу або зараження при проходженні родових шляхів.
Діагностика
При зверненні до медичного закладу фахівець проводить візуальний огляд. За характером і місцем розташування бульбашок відбувається виставлення початкового діагнозу. Для уточнення типу вірусної інфекції хворий направляється на діагностичні обстеження. Призначають у тому числі:
- клінічні аналізи крові;
- ПЛР-діагностику;
- вірусологічну методику виділення вірусу в чутливих культурах тканин (фібробластів, курячих ембріонів);
- цитоморфологический метод – фарбування мазків біологічного матеріалу;
- серологическую методику – на виявлення антитіл.
Після отримання даних аналізів лікар виставляє остаточний діагноз і призначає симптоматичну терапію.
Методи лікування герпесу на тілі
Після діагностування патології пацієнту рекомендується проходження окремих типів терапії. Основною метою лікування є запобігання рецидивів і швидке купірування основних проявів недуги.
Чим лікувати герпес на шкірі тіла? Наприклад:
- медикаментозними засобами;
- лікувальним харчуванням;
- фізіотерапевтичними процедурами;
- дотриманням вимог до гігієни;
- домашніми рецептами.
Останні відносяться до допоміжних заходів і не можуть складати основу терапії.
Препарати
Неускладнені форми захворювання вимагають призначення таблеток і мазей для місцевого впливу. Противірусні креми наносяться на пошкоджені ділянки до п’яти разів на добу. Терапія герпетичної інфекції проводиться:
- Алпизарином;
- Ацикловіром;
- Валацикловіром;
- Виролексом;
- Зовіракс;
- Минакером;
- Пенцикловиром;
- Фамвиром;
- Фамцикловиром.
Тяжкі форми хвороби вимагають призначення системних лікарських препаратів. Симптоми недуги лікуються:
- антигістамінними медикаментозними засобами;
- знеболюючими препаратами;
- жарознижувальними ліками.
Для профілактичної обробки уражених ділянок використовуються антисептичні розчини. Їх використання допомагає уникнути приєднання вторинної інфекції і нагноєння. Терапія проводиться:
- перекисом водню;
- водним розчином Фурациліну;
- Хлоргексидином;
- Мірамістином;
- слабким розчином перманганату калію.
При лікуванні герпесу забороняється використання противопсориазных мазей та антибактеріальних засобів. Даний тип медикаментів пригнічує місцевий імунітет, що може спровокувати збільшення інтенсивності протікаючого процесу.
Додатковими засобами терапії є імуномодулятори та полівітамінні комплекси. Їх використання збільшить функціональність аутоімунної системи, запобіжить вторинне подзаражение інфекцією.
Дієта
Для прискорення процесу одужання хворим рекомендується перехід на спеціалізований стіл. В основне меню додаються продукти харчування, збагачені лізин та аргінін. Ці елементи покращують процес регенерації тканин, сприяють виробленню специфічних антитіл. Необхідні речовини містяться в:
- кисломолочної продукції;
- рибі;
- курячих яйцях;
- м’ясі.
Для боротьби з захворюванням організму необхідна велика кількість вітамінів. Їх брак заповнюють:
- висівками;
- зеленими овочами;
- білокачанної капустою;
- гарбузом;
- свіжими фруктами.
У період лікування до заборонених продуктів харчування відносять:
- всі кондитерські вироби;
- шоколад;
- смажена картопля;
- томати;
- цитрусові;
- гарбузове і соняшникове насіння;
- цукерки;
- арахіс.
При тривалому перебігу захворювання під заборону підпадають кавові напої, алкогольна та слабоалкогольна продукція, газовані води.
Герпес на тілі і шкідливі звички — не сумісні.
Фізіотерапія
Даний тип процедур призначається в дитячому або літньому віці, при оперізує формі герпесу. Фізіотерапевтичні процедури використовуються як імуностимулятори. Вплив виявляється на уражені ділянки шкірних покривів за допомогою ультрафіолетового опромінення або лазеротерапії.
Крім стимуляції місцевого імунітету, фізіотерапія має невеликий знеболюючий і бактерицидний ефект.
Народні рецепти
Домашні методики застосовуються для придушення симптоматичних проявів захворювання і прискорення процесу одужання. Для лікування інфекції використовують:
- примочки з соком чистотілу – процедури проходять до трьох разів на добу;
- настоянку з меліси – вживається протягом трьох тижнів, допомагає заспокоїти нервову систему, усуваючи основну причину герпетичної хвороби;
- шматочки льоду – попередньо загорнуті в тканину, прикладаються до ураженої області тричі на добу, за десять хвилин.
Будь-які народні методики не є панацеєю – для повного одужання рекомендується поєднувати їх з офіційними медикаментозними засобами. Вони часто провокують алергічні реакції і потребують обережності при використанні.
Правила гігієни
Захворювання відноситься до патологій з високим рівнем зараження. Інфікування найчастіше відбувається в момент формування пляшечки з серозною рідиною. Утворення на його поверхні скоринки переводить хвороба в стадії безпеки – в цей момент подзаражение реєструється вкрай рідко.
Щоб уникнути передачі вірусу членам сім’ї і стороннім особам необхідно дотримуватися правил безпеки:
- відмовитися від використання загальних предметів гігієни – рушників, мочалок та ін.;
- знизити будь-які контакти з хворим на особливо тактильні;
- уникати частого контакту з рідинами і миючими засобами – милом, шампунем;
- відмовитися від застосування скрабів, пілінгів тощо;
- при загостренні процесу приймання душа обмежується – один раз в дві доби;
- в процесі лікування весь одяг має бути з натуральних матеріалів, особливо нижня білизна.
Прогноз і профілактика
Захворювання часто переходить у хронічні форми, зі стадіями ремісії і загострення. Основу профілактики складають рекомендації по запобіганню рецидивів:
- контроль над рівнем імунітету;
- перехід на раціональне щоденне меню;
- сезонна вітамінотерапія;
- процедури загартовування;
- часті прогулянки на свіжому повітрі;
- посильні заняття спортом.
Особи, які раніше не піддавалися зараженню, повинні знати, як виглядає герпетична інфекція, запобігати спілкування з потенційними носіями хвороби.
Висновок
Деякі типи захворювання не потребують спеціалізованої терапії, інші – вимагають підвищеної уваги і дотримання всіх рекомендацій фахівців. Найбільш небезпечними формами патологічного процесу є:
- вітряна віспа;
- оперізувальний лишай;
- статевий герпес – особливо у вагітних.
Вигнати з організму вірус герпесу неможливо – але слід прагнути до пригнічення його активності. Без дотримання вимог щодо здорового способу життя всі медикаментозні препарати не матимуть необхідного результату. При перших проявах хвороби хворому слід звернутися за професійною допомогою — для виявлення потрапив в організм збудника і призначення терапії.
