Таблетки від глистів для дітей: вибір і застосування ліків, протипоказання

Поширеною проблемою серед дітей, переважно дошкільного віку є зараження глистами. Маленька дитина активно вивчає світ, йому хочеться все помацати, спробувати на смак, причому не тільки вдома, але і на вулиці. При цьому він ще недостатньо навчений правилам особистої гігієни, а батьки не завжди встигають попереджати його дії. В результаті контакти з тваринами, забрудненим ґрунтом, вживання немитих фруктів і овочів стають причинами потрапляння кишкових паразитів в організм малюка. Для лікування дітей застосовують таблетки від глистів, що викликають загибель гельмінтів.

Особливості вибору та застосування антигельмінтних засобів

Глисти (гельмінти), які оселяються в організмі людини, викликають захворювання під назвою гельмінтоз. Відомо понад 400 видів різних паразитарних черв’яків, які можуть стати збудниками даної патології. Незважаючи на безліч різновидів потенційних кишкових паразитів в організмі людини в переважній більшості випадків виявляють всього два види – гострики і аскариди, викликають ентеробіоз і аскаридоз відповідно.

При підозрі на наявність глистів у дитини батькам слід одразу звернутися до педіатра або інфекціоніста. Самолікування в даній ситуації неприпустимо і небезпечно, так як воно може спровокувати погіршення стану і спотворення клінічної картини. Крім того, всі антигельмінтні таблетки, особливо сильнодіючі широкого спектру, токсичні, мають ряд протипоказань і побічних ефектів. Перед їх призначенням необхідно точно встановити збудника і тільки потім підбирати засіб, до якого буде чутливий виявлений тип хробаків.

Такий підхід в лікуванні вважається найбільш розумним, на думку доктора Комаровського Е. О. та інших фахівців. Для підтвердження присутності гельмінтів в кишечнику дитини та визначення їх виду роблять аналіз калу на яйця глист і зішкріб на ентеробіоз, здавати які потрібно мінімум 3 рази. Іноді виконують також аналіз крові на наявність антитіл до певних гельмінта.

Позбавлення від глистових інвазій у дитини є тривалим процесом, який не обмежується прийомом противогельминтных таблеток. Довгий термін лікування обумовлений тим, що застосовувані лікарські препарати знищують тільки дорослих особин і не впливають на яйця і цисти, які згодом безперешкодно дозрівають в організмі. У зв’язку з цим курс лікування зазвичай складається з одноразового прийому певної дози препарату і повторне її вживанні через два тижні.

У складі комплексної терапії гельмінтозів дітям додатково можуть бути виписані:

дієта;
ентеросорбенти (активоване вугілля, ентеросгель, полісорб) застосовуються для нейтралізації і виведення з організму утворюються в процесі життєдіяльності і загибелі глистів токсичних продуктів;
антигістамінні сиропи, краплі або таблетки (цетрин, зодак, еріус, зіртек, фенистил) спрямовані на зняття запалення, анального свербежу та інших алергічних реакцій, що виникають у дитини на тлі гельмінтозу;
засоби, що відновлюють мікрофлору кишечника;
проносні;
вітаміни.

Препарати від глистів для дітей випускаються у вигляді таблеток, порошків для приготування суспензій і готових суспензій. Лікарську форму і дозу підбирає лікар залежно від віку та маси тіла дитини. У запущених випадках при змішаній інвазії іноді призначається прийом декількох препаратів.

У сім’ї, В якій у дитини або дорослого були виявлені глисти, лікування повинні пройти всі члени, а також які проживають в будинку з тваринами для виключення можливості повторного зараження. У період лікування дитині потрібно суворо дотримуватись правил особистої гігієни, ретельно мити руки після відвідування туалету і перед їжею, не облизувати їх, коротко підстригати нігті. Його нижня і постільна білизна повинні бути пропрасовані праскою і часто змінюватися.

Препарати широкого спектру дії

До антигельмінтною препаратів широкого спектра дії, застосовується для лікування дітей, відносяться таблетки і суспензії, які містять такі діючі речовини:

пірантелу памоат;
мебендазол;
альбендазол;
левамізолу гідрохлорид.

Пірантел та його аналоги

Пірантел є препаратом першого ряду для лікування дітей від глистів, випускається у вигляді таблеток і суспензії для перорального застосування. Засіб ефективний при аскаридозі, ентеробіозі, анкилостомозе, трихурозе, некаторозе. Механізм його дії пов’язаний з блокуванням нервово-м’язової провідності у гельмінтів, що призводить до спастическому параліч їх мускулатури. Пірантел діє на ранні та на зрілі форми розвитку глистів. З обережністю його можна призначати дітям, починаючи з 6 місяців.

До аналогів пірантелу відносяться немоцид, гельминтокс, комбантрин.

Він протипоказаний пацієнтам з порушеннями роботи нирок, міастенією, гіперчутливістю до будь-яких компонентів препарату. Побічні ефекти спостерігаються рідко. З них можливі болі внизу живота, нудота, зниження апетиту, головний біль і запаморочення, висип і свербіж на шкірі алергічного характеру.

При аскаридозі і ентеробіозі таблетку дають дитині один раз незалежно від їжі, а через 2-3 тижні проводять повторний курс лікування.

Препарати мебендазола

Мебендазол відноситься до сильнодіючих антигельмінтною засобів. Він ефективний для лікування аскаридозу, ентеробіозу, анкилостомидоза, тениоза, трихоцефальозу, стронгілоїдозі. Випускається в таблетках з дозуванням 100 мг.

Механізм дії мебендазола полягає в тому, що він викликає у глистів необоротне порушення процесів засвоєння глюкози, виснажує запаси глікогену, перешкоджає утворенню клітинного білка тубуліну і уповільнює синтез АТФ.

Таблетки дозволяється застосовувати для лікування гельмінтозу дітей від 2 років і старше. Їх призначення доцільно тільки в разі змішаної або важкої глистової інвазії.

Серед аналогів мебендазола відомі наступні таблетки і суспензії:

вермокс;
мебекс;
термокс;
вормин;
вермакар.

Мебендазол є більш токсичною для дітей порівняно з пірантелом, на тлі його прийому у дитини можуть порушитися функції печінки, відзначатися нудота і болі в животі. При високих дозах збільшується ймовірність виникнення побічних ефектів, серед яких:

блювання, діарея;
запаморочення і головний біль;
підвищення температури тіла;
підвищена стомлюваність;
алергічні реакції на шкірі у вигляді висипу і свербежу;
анемія;
ламкість волосся.

Протипоказаннями для застосування мебендазола є гіперчутливість до будь-якого входять до складу компонентів, виразковий коліт, хвороба Крона, тяжкі порушення функцій печінки.

Альбендазол та його аналоги

Препарати, що містять в якості діючої речовини альбендазолу, випускаються у вигляді таблеток і суспензії. Вони ефективні при ентеробіозі, клонорхозе, анкилостомозе, некаторозе, гіменолепідозі, токсокарозе, аскаридозі, стронгілоїдозі, тениозе, трихінельоз та інших інвазіях. Альбендазол та його аналоги призначають дітям від 2 років. До аналогів відносяться такі таблетки і суспензії:

немозол;
гелмодол-ВМ;
саноксал;
зентел;
альдазол.

Механізм дії альбендазолу полягає в зупинці полімеризації тубуліну, порушення утворення мікротрубочок у кишечнику глистів, придушенні процесу транспорту глюкози, блокування нормальної внутрішньоклітинної міграції органел і синтезу АТФ в м’язової тканини. На відміну від інших антигельмінтних таблеток він ефективний як щодо дорослих особин, так личинок та яєць гельмінтів.

На тлі його прийому можуть виникнути такі побічні ефекти:

сухість у роті, печія;
нудота, блювання;
стоматит;
порушення функцій печінки та нирок;
болі внизу живота, метеоризм, порушення стільця;
дратівливість, судоми, галюцинації, безсоння;
запаморочення, головні болі;
зниження гостроти зору.

Не виключені алергічні реакції на шкірі.

Препарати левамізолу

Левамізол і декарис, що містять в якості активної речовини левамізолу гідрохлорид, допустимо призначати при гельмінтозах дітям від 3 років. Вони ефективні при аскаридозі, анкилостомозе, некаторозе, стронгілоїдозі, трихостронгилоидозе, трихоцефальозі, ентеробіозі.

Механізм антигельмінтного дії полягає в блокуванні білкового комплексу сукцинатдегідрогенази і подальшому порушення енергетичного обміну у глистів. Левамізол викликає деполяризацію мембран м’язових клітин паразитів і параліч їх мускулатури, в результаті паралізовані черв’яки видаляються з організму з каловими масами. Дані таблетки ще володіють вираженими імуностимулюючими властивостями відносно клітинного імунітету.

Протипоказаннями для призначення левамізолу дитині є агранулоцитоз і гіперчутливість до будь-якого компонента таблетки. З обережністю його застосовують при недостатності функцій печінки і нирок, порушення кістковомозкового і мозкового кровообігу, лейкозі.

На тлі тривалого прийому таблеток левамізолу можливі такі побічні ефекти:

нудота, блювання, пронос;
запалення слизової оболонки ротової порожнини;
панкреатит;
головний біль, судоми, галюцинації, безсоння, порушення мови, зміни смаку;
підвищена стомлюваність, нервозність;
лейкопенія, агранулоцитоз;
порушення роботи печінки і нирок;
алергічні реакції на шкірі.

Протипоказаннями для його застосування є гіперчутливість до входять до складу компонентів, ниркова та печінкова недостатність.

Препарати вибіркової дії

До антигельмінтною препаратів вибіркової дії відноситься піперазин. Цей засіб є найбільш безпечним для дитини з вживаних таблеток від глистів. Воно ефективне тільки при аскаридозі і ентеробіозі.

Механізм дії піперазину полягає в порушенні функцій нервово-м’язової системи гельмінтів. Він впливає на дорослі глисти, але не робить впливу на яйця і личинки. Піперазин викликає параліч мускулатури гостриків і аскарид, але не вбиває їх, вони лише втрачають здатність рухатися і розмножуватися, тому не розкладаються в кишечнику дитини, а просто виводяться природним шляхом з калом.

З побічних ефектів на тлі його прийому можливі нудота, головний біль, діарея і болі внизу живота, проте вони відзначаються вкрай рідко.

При важких глистових інвазіях ці таблетки виявляються не завжди ефективними.

Профілактика

Думки фахівців з приводу профілактики глистів у дітей за допомогою прийому таблеток неоднозначні. Обумовлено це тим, що дійсно ефективні антигельмінтні засоби широкого спектру характеризуються високою токсичністю і важкими побічними ефектами, тому прийом їх в профілактичних цілях не завжди виправданий і може без особливої потреби представляти потенційну небезпеку для здоров’я дитини.

Найбільш важливим аспектом профілактики вважається контроль батьків за дотриманням дитиною елементарних правил гігієни і виконання наступних рекомендацій: