Присутні в кишечнику дорослого і дитини бактерії виконують важливі для всього організму функції. Вони беруть участь у синтезі вітамінів, амінокислот, впливають на обмінні процеси, імунну систему, активність ферментів, сприяють регенерації слизової. У нормі основну масу з них складають корисні бактерії (біфідо — і лактобактерії, ентерококи, непатогенні штами кишкової палички), а кількість умовно-патогенних не перевищує 1%. При зміні якісного складу і кількісного співвідношення представників кишкової мікрофлори говорять про дисбактеріоз у дітей.
Причини стану
Дисбаланс мікрофлори кишечника у дитини не є самостійним захворюванням, а відноситься до вторинних станів. Він розвивається внаслідок цілої низки причин та впливу негативних факторів, що призводять до активізації умовно-патогенної мікрофлори (протей, дріжджові грибки, клебсієла, стафілококи та інші) і скорочення кількості корисних бактерій.
Причинами порушення складу кишкової мікрофлори у дітей можуть бути:
- перенесені інфекційні хвороби, включаючи кишкові інфекції (дизентерія, сальмонельоз), ГРВІ;
- лікування антибактеріальними препаратами;
- незбалансований раціон, що включає мало багатих клітковиною продуктів, багато солодощів, здобних хлібобулочних виробів, м’ясних продуктів;
- хронічні патології органів травного тракту (печінки, шлунка, кишечника, підшлункової залози, жовчного міхура), призводять до порушення процесу перетравлення їжі:
- алергічні реакції;
- глистні інвазії;
- зниження імунітету;
- харчове отруєння;
- стреси, конфлікти;
- гормональний дисбаланс;
- несприятливі екологічні умови проживання.
У грудних дітей дисбактеріоз розвивається за наступним причин:
- ускладнення в період вагітності або пологів;
- бактеріальний вагіноз у матері;
- недоношеність;
- пізніше прикладання до грудей;
- використання неадаптованих молочних сумішей при штучному вигодовуванні або часта їх зміна;
- раптове припинення лактації;
- непереносимість молочного білка;
- атопічний дерматит та інші алергічні реакції;
- неправильне харчування матері при грудному вигодовуванні;
- раннє або неправильне введення прикорму дитині.
У період внутрішньоутробного розвитку кишечник плоду стерильний, перша зустріч його з бактеріями відбувається в процесі пологів при проходженні через родові шляхи і при прикладанні до грудей. Це сприяє подальшому формуванню правильної кишкової мікрофлори з перевагою біфідо — і лактобактерій.
Види дисбактеріозу
В залежності від вираженості порушення балансу мікрофлори дисбактеріоз у дітей має різні ступені тяжкості.
I ступінь — переважає облігатна анаеробна мікрофлора, аеробних мікроорганізмів виявляється не більше двох видів.
II ступінь — кількість анаеробної і аеробної (умовно-патогенної) флори стає приблизно однаковим, непатогенні штами кишкової палички витісняються лактозонегативной і гемолизирующей.
III ступінь — переважає аеробна флора, кількість умовно-патогенних мікроорганізмів значно збільшується, а біфідо — і лактобактерій скорочується.
IV ступінь — характеризується абсолютним переважанням представників умовно-патогенної мікрофлори.
З урахуванням того, який вид умовно-патогенних мікроорганізмів починає переважати в кишечнику при порушенні балансу мікрофлори, розрізняють стафілококову, протейную, кандидозную та інші форми дисбактеріозу.
У новонароджених дітей дисбактеріоз має свої особливості. До п’ятого дня життя у процесі адаптації до нових умов мікрофлора кишечника у них стає більш різноманітною, поряд з корисними бактеріями в нього неминуче потрапляють і умовно-патогенні. У зв’язку з цим на першому тижні у грудних дітей можливий розвиток так званого транзиторного дисбактеріозу. Зазвичай при відсутності обтяжуючих факторів він проходить сам по собі до кінця другого тижня по мірі того, як корисні лакто — і біфідобактерії витісняють патогенних представників кишкового мікробіоценозу.
Симптоми у дітей
При зміні балансу кишкової мікрофлори на користь шкідливих бактерій у дитини починаються процеси порушення обміну речовин, травлення їжі, викликані гниття і бродіння, зниження імунітету.
Симптоми дисбактеріозу неспецифічні і можуть бути точно такими ж при ряді інших захворювань травного тракту. Запідозрити його у дітей можна при появі:
- нестійкого стільця (чергування запору і проносу);
- непереносимості певних продуктів;
- ниючих, що тягнуть, распирающих болів в животі і метеоризму через 2 год після прийому їжі;
- кишкових кольок;
- нудоти, відрижки, печії;
- домішок слизу, піни і залишків неперетравленої їжі в калових масах;
- зниження апетиту;
- нерівномірного забарвлення, зеленуватого відтінку і кислого гнильного запаху калу;
- алергічних реакцій (екзема, атопічний дерматит, харчова алергія, лущення шкіри);
- ознак авітамінозу (кровоточивість ясен, ламкість нігтів, волосся);
- неприємного запаху з рота.
У немовлят при дисбактеріозі можливі часті зригування або навіть блювота, гурчання в животі. Дитина стає вередливою, неспокійним, підтягує ніжки до животика, погано набирає вагу, у нього відзначаються порушення сну.
При легкій формі порушення мікрофлори кишечника можуть протікати і безсимптомно, а у важких випадках викликати підвищення температури тіла, запальні процеси в органах ШКТ і не тільки.
Діагностика
Враховуючи неспецифічність симптомів дисбактеріозу, його легко сплутати з запальними захворюваннями органів ШКТ. Схожі клінічні прояви спостерігаються при гастриті, ентериті, ентероколіту, коліту. У зв’язку з цим поява будь-яких диспепсичних розладів у дитини є приводом звернутися до лікаря, здати аналізи та пройти обстеження.
При підозрі на дисбактеріоз з метою диференціальної діагностики дітям призначають наступні дослідження:
- бактеріологічне дослідження калу;
- копрограма;
- УЗД органів черевної порожнини;
- фіброгастроскопія;
- дихальний водневий тест;
- посів вмісту тонкого кишечника, взятого за допомогою стерильного зонда при ендоскопії;
- бактеріологічне дослідження мазка зі слизової тонкого кишечника;
- біохімічний аналіз крові;
- аналіз калу на наявність глистової інвазії.
На думку педіатра Комаровського Е. О. та інших лікарів, дослідження калу на дисбактеріоз не має сенсу, так як є малоінформативним і не відображає реальної «картини» в кишечнику. Пояснюється це тим, що бактерії розташовуються пристеночно, а в результаті аналізу оцінюється тільки мікробна флора калових мас. Крім того, відносним є поняття норми якісного і кількісного складу мікрофлори. Вони специфічні для кожної людини, залежать від віку, місця проживання, дотримання гігієни, особливостей харчування, пори року та інших факторів.
Лікування
Щоб впоратися з дисбактеріозом, потрібно в першу чергу ліквідувати викликала його причину, інакше відновлення мікрофлори шляхом прийому пробіотиків, пребіотиків або корекції харчування не принесе бажаного результату. При усунення причинного фактора кишкова мікрофлора у дітей може нормалізуватися самостійно.
В аптеці для лікування дисбактеріозу є безліч препаратів і біологічно активних добавок, більшість з яких призначені для дітей з самого народження. Всі вони поділяються на три групи:
- Пробіотики. До них відносяться засоби, що містять непатогенні живі мікроорганізми або речовини мікробного походження.
- Пребіотики. Представляють собою препарати з речовинами, необхідними для росту і розвитку корисної мікрофлори кишечника (моно-, ди — і полісахариди, пептиди, амінокислоти)
- Синбіотики. Містять одночасно пробіотик та пребіотик.
З приводу ефективності пробіотиків існують різні думки. Одні фахівці відносять їх до препаратів з недоведеною терапевтичною дією, інші ж, враховуючи їх відносну безпеку, активно призначають при будь-яких розладах травлення.
Пробіотики можуть бути монокомпонентыми, тобто містити лише один вид бактерій, або поликомпонентыми, мати в складі одразу декілька видів корисних бактерій.
До найбільш часто вживаним у дітей засобів належать:
- лінекс;
- ентерол;
- біфіформ;
- бактисубтил;
- біоспорин;
- полибактерин;
- примадофилус;
- біфідумбактерин;
- лактомун;
- симбітер;
- аципол;
- біфікол.
Випускаються вони у вигляді капсул, ліофілізованого порошку, розчинів. В їх складі присутні лактобактерії, біфідобактерії, ентерококи, кишкова паличка, кефірні грибки.
Особливості харчування
При дисбактеріозі велике значення має корекція раціону. Правильне харчування навіть вважається більш важливим, ніж прийом препаратів пробіотиків і пребіотиків.
Немовлятам, яким вже введений прикорм, слід додати кисломолочні продукти (йогурт, сир), краще власного приготування на основі наявних у продажу заквасок. Якщо малюк знаходиться на штучному вигодовуванні, спільно з педіатром йому потрібно підібрати спеціальну лікувальну суміш з вмістом біфідо — і лактобактерій.
Дієта дитини повинна бути повноцінною, забезпечувати зростаючий організм енергією, усіма необхідними поживними речовинами, вітамінами та мінералами, містити продукти з природними пробіотиками та пребіотиками. Рекомендується включити в меню:
- кисломолочні продукти (біфідок, бифилин, наріне);
- овочі і фрукти, що містять багато рослинних харчових волокон (морква, капуста, кабачки, яблука, гарбуз, буряк, абрикос);
- свіжовичавлені овочеві та фруктові соки, компоти;
- страви з кукурудзи, гречки, вівсянки, пшона, рису, ячки.
Харчові волокна є ідеальним субстратом для розвитку корисної мікрофлори, їх кількість у раціоні повинно бути в межах 15-30 г залежно від віку.
При дисбактеріозі з раціону дитини слід виключити:
- білий хліб, здобу;
- макаронні вироби;
- смажені продукти;
- жирні сорти м’яса;
- копченості;
- соління, маринади;
- солодощі;
- фаст-фуд;
- газовані солодкі напої.
В будь-якому віці не можна вживати продукти з консервантами, барвниками, ароматизаторами.
Профілактичні заходи
Заходи по профілактиці дисбактеріозу у немовлят фахівці радять приймати мамі ще на етапі виношування дитини. Їй слід обмежити всі шкідливі впливи на організм, дотримуватися режиму дня, повноцінно харчуватися, вилікувати хронічні вогнища інфекції. Незадовго до пологів важливо виконати бактеріологічне дослідження мазка зі слизової статевих органів і при наявності яких-небудь відхилень провести місцеве лікування. Іноді лікарі рекомендують жінці пропити профілактичний курс пробіотиків.
Не пізніше 30 хвилин після пологів слід обов’язково прикласти дитину до грудей при відсутності серйозних ускладнень, що перешкоджають цьому.
Велике значення для формування у малюка корисної кишкової мікрофлори має грудне вигодовування. Разом з грудним молоком в організм малюка надходять природні пребіотики і пробіотики. Важливо, щоб у період лактації мама дотримувалася правильного харчування. Природне вигодовування рекомендується продовжувати мінімум до одного року зі своєчасним введенням пригодовування. В якості перших продуктів прикорму доктор Комаровський Е. О. рекомендує кисломолочні.
