Гідроцефалія головного мозку у собак — це небезпечна недуга, якому більшою мірою піддані особини маленьких порід. Його характеризує надмірне скупчення ліквору в мозкових порожнинах голови тварини. Статистичні дані показали, що подібна патологія переважно вроджена, хоча точних причин для її появи медициною поки не виявлено. Як і будь-яка інша хвороба, що зачіпає мозок, вона вкрай небезпечна для чотириногого улюбленця, і без оперативного лікування здатна призвести до тяжких наслідків. У статті піде мова про причини і симптоми даного захворювання, а також методи його лікування.
Причини хвороби
У разі скупчення в головному мозку спинномозкової рідини тиск всередині черепа критично підвищується, з часом призводячи до пошкоджень даного органу. У першу чергу страждають шлуночки мозку, так як накопичився в них ліквор призводить до скорочення питомої обсягу нервових клітин, що й стає причиною різних неврологічних проявів патологічного характеру.
Важливо розуміти, що справжні фактори вродженого недуги ветеринарами ще не виявлені. Однак причини гідроцефалії у собак вродженого типу досить відомі. До них відносяться:
- Патології мозку, викликані появою в ньому різних новоутворень.
- Хвороботворні процеси з запальної етіологією, що протікають в тілі собаки.
- Вразливість до водянці особливо часто проявляється у собак дрібних порід (чихуахуа, йоркширський тер’єр). Фахівці пов’язують це з фізіологією тварин, у яких при швидкому розвитку і зростання, кістки черепа не встигають розростатися за мозком.
Симптоматика хвороби
Видне неозброєним оком прояв вродженого недуги можна зафіксувати вже через 2-3 тижні після народження цуценят. Проте набута гідроцефалія у собак здатна проявити себе набагато пізніше. До найбільш яскравим ознаками патології, на думку фахівців, належать:
- неадекватна поведінка, що виражається в тому, що пес може безпричинно почати кружляти на одному місці, неприродно закидати голову і крутити нею в різні сторони;
- зір порушується, собака починає явно косити очима;
- виникають припадки, багато в чому нагадують епілептичні;
- форма і розмір черепної коробки змінюється, вона стає більше, набуває кулясту форму, під шкірними покривами добре помітні черепні шви;
- гідроцефалія призводить до того, що собака стає агресивною. При спробах господаря з ним пограти, може заричати на нього і навіть вкусити.
Власник повинен усвідомлювати, що трансформація черепа можлива тільки у представників «кишенькових» порід, велику собаку ці симптоми не торкнутися. У псів середніх і гігантських порід хвороба проявляє себе тим, що вони втрачають апетит, стають апатичними і млявими, багато сплять, а в момент неспання безцільно бродять по будинку, натикаючись на предмети меблів.
Діагностика хвороби
Гідроцефалія у собаки виражається досить яскраво, тому диференціювати її від інших недуг спеціалісту буде досить легко. Те ж стосується і виявлення перших ознак патології самим власником. Ветеринари вкрай не рекомендують господарям хворих тварин намагатися займатися самолікуванням в домашніх умовах.
Головний мозок — це важливий і складний орган у собак, який дуже важко вилікувати медикаментозними препаратами, що вже там говорити про гомеопатичних засобах або тих варіантах, що пропонуються народною медициною. Таке лікування напевно погубить пса, тому при виникли підозри на водянку мозку тут же везіть його на огляд до ветлікаря.
Що стосується самої діагностики хвороби, то вона проводиться комплексно і включає в себе такі процедури, як:
- загальний і біохімічний аналіз кровоносної рідини;
- загальний аналіз сечі;
- аналіз ліквору;
- УЗД (особливо актуально для цуценят, у яких відкрито джерельце);
- для тих собак, що досягли зрілості, відмінно підійде дослідження за допомогою рентгену та електроенцефалографії. Таким чином, оцінюється робота головного мозку, а також ступінь його пошкоджень;
- в окремих випадках припустимо метод контрастної краниографии або комп’ютерної томографії, однак, на жаль, не всі ветеринарні лікарні здатні похвалитися подібним обладнанням.
Лікування захворювання
Лікування гідроцефалії у собак передбачає два варіанта терапевтичного впливу: медикаментозне і хірургічне. Лікар визначає метод виходячи з чинників, що спровокували патологічний процес і тяжкості прояви симптомів. У першому випадку фахівець призначає псу антибіотичні, глюкокортикоїдні і зменшують вироблення ліквору препарати. Найбільш ефективними серед них вважається Преднізолон, Фуросемід та Омепразол. Дозу призначає лікар залежно від ваги і загального стану собаки.
Суть оперативного втручання полягає в тому, що хірург проводить шунтування шлуночків головного мозку. У мозок вихованця імплантується трубка, що з’єднує черевну і мозкової порожнини. Завдяки такому методу зайва спинномозкова рідина не буде накопичуватися в голові в собаки. Господарі повинні бути готові до того, що прогноз буде невтішним, так як шанси на лікування залежать від того, наскільки швидко гідроцефалія збільшується, а також наскільки знижується інтенсивність прояву її симптомів.
Власників часто цікавить питання, чи можна знизити ризик виникнення побічних ефектів від лікування? Лікарі відповідають на це питання ствердно. Комплекси вітамінів, ретельний догляд і турбота за хворим тваринам значно зменшують шанс рецидиву захворювання, а також підвищують природну опірність організму до інфекцій і бактерій, здатних атакувати ослабленого улюбленця. Якщо було проведено шунтування, то собаку потрібно буде акуратно брати на руки, виключити з його життя активні ігри і можливі конфлікти з одноплемінниками, а ще, хоча б раз у два тижні возити на огляд до ветеринара.
Гідроцефалія — грізна патологія, яку ні в якому разі не можна ігнорувати. Саме від швидкого реагування власників на перші симптоми залежить те, наскільки буде ефективним подальше лікування. Після терапевтичного втручання у собаки, хоч і небагато, знизиться якість життя, але все одно вона ще буде достатньо повноцінно жити і радувати свого дбайливого власника.
