?До недавнього часу вважалося аксіомою, що максимально корисним і природним для людини є 8-годинний сон. Науковці, історики, світила психіатрії з’ясували, що самою природою передбачений інший режим відпочинку, його дотримувалися наші предки. З настанням ери науково-технічного прогресу людина почала свідомо змінювати розпорядок дня довільним чином, як з’ясувалося, не завжди на користь організму.
Як спали наші предки в давнину
Вченого Роджера Экирха (з Університету Virginia), який більше 15 років дослідженням життя і побуту ранніх колоністів Америки, при вивченні історичних документів, щоденників, свідоцтв, книг, здивувало згадка про сни – першому і другому. Історик, продовжуючи читання старовинних манускриптів, медичних записів, художніх творів («Одіссеї» давньогрецького поета Гомера), вивчаючи зображення сплячих, прийшов до висновку: наші предки за ніч спали двічі. Їх 3-4-годинний сон переривався опівночі, через пару годин неспання вони знову засипали, вже до ранку.
Двофазний сон наших предків
Загальний час, який люди відводили на відпочинок, становила 8-12 годин. Дослідники в області сну назвали його сегментованим, точніше – двофазним. Перша фаза починалася через пару годин після заходу сонця (19-20 годин вечора), тривала до 00, потім слідував період неспання (1-2 години), після цього людина знову лягав (друга фаза) і прокидався вже на світанку.
Час неспання посеред ночі люди використовували для творчості, читання, спілкування, молитви. Роджер Экирх, посилаючись на записки французького лікаря, порадив використати час нічного неспання для занять сексом, опублікував у своїй книзі цікавий факт: ці години вважалися ідеальними для зачаття, адже партнери відчували себе відпочилими, це сприяло і отримання більшого задоволення.
Переваги і недоліки для сучасної людини
Вчені вважають, що близько 30% нервових і соматичних захворювань пов’язаний з порушенням режиму сну і відпочинку. Дати однозначну оцінку тому, наскільки двофазний сон краще восьмигодинного в умовах сучасного світу, складно. Переваги для сучасної людини:
- Модель поліфазного сну – історично усталений механізм, який був притаманний нашим предкам, – наближає біологічний ритм існування до природного.
- Організм при такій схемі отримує більше часу на відпочинок, що сприяє швидкому відновленню сил, приливу енергії, поліпшенню працездатності.
- Нічний прокидання у сучасної людини часто викликає тривожність, апатія, стрес, паніку, в подальшому це може перерости в депресію хронічну втому, сприяти розвитку алкогольної залежності. Якщо біологічні ритми конкретної людини налаштовані на двофазний сон, краще слідувати йому.
- При двофазному сні можна використовувати додатковий час на саморозвиток (навчання, читання), спілкування з партнером.
Ефективність такої схеми не можна назвати однозначною. Недоліки теж є:
- Напружений ритм сучасного життя не дозволяє витрачати велику кількість часу на відпочинок.
- При перебудові організму можуть виникнути складності психологічного (стрес) або фізіологічного (недосип, підвищена стомлюваність, сонливість, загальна слабкість) характеру.
- Доречний в осінньо-зимовий період, коли світловий день стає коротшим, а періоди природної темряви – довше. Влітку дотримуватися системи двофазного сну важко.
- Потреба дроблення періоду нічного відпочинку у наших пращурів була обумовлена об’єктивними факторами, які з часом перестали чинити сильний вплив на режим людини.
- Для багатьох якісний, звичний 7-8-годинний відпочинок принесе більше користі, ніж розділений годинами неспання.
Звідки з’явився восьмигодинний сон
До відкриття електрики тільки дуже багаті громадяни мали можливість не економити на свічках. Бідним людям штучне освітлення у темний час доби було не по кишені, тому, орієнтуючись на світловий день, вони відходили до сну через пару годин після заходу сонця. У зимовий період темний час доби становить близько 12-14 годин, для організму такий тривалий відпочинок неприйнятний. Тому відпочив чоловік прокидався ближче до півночі. Після пари годин неспання, у наших предків наступала друга хвиля втоми, вони засипали вже до ранку.
Тенденція до восьмигодинного сну почала з’являтися спочатку у великих містах. У другій половині 17 століття з’явилося перше вуличне освітлення: спочатку в Парижі (1667 рік), а потім в інших столицях Європи (Амстердамі, Лондоні), менших містах. «Темний час доби, якого боялися городяни із-за розгулу злочинності, перестало лякати. Люди полюбили щовечірні прогулянки, почали ходити один до одного в гості, відвідувати світські заходи. Спочатку представники вищого класу Європи вирішили спати 1 раз на добу, лягаючи пізніше. На всю ніч почали укладати і дітей.
Режим двофазного відпочинку був повністю витіснений до 1920 році. Працювали на знос заводські робітники не могли витрачати майже половину доби на відпочинок, безперервний сон став запорукою фізичного здоров’я і повноцінного відновлення сил. Тенденція до такого режиму поширилася повсюдно. З появою електрики необхідність лягати спати із заходом сонця відпала остаточно.
Причини явища
Перехід від двофазного до восьмигодинного режиму сну відбувався поступово. Основні причини, що вплинули на такий перехід – це:
- вища верства середньовічних європейських міст, що веде розгульне життя і вважає двофазний відпочинок пережитком минулого;
- поява газового, а потім електричного освітлення на вулицях міст, що дозволяло віддаватися щовечірніх прогулянок;
- промислова революція, яка змусила працювати на знос представників трудового класу (вони лягали спати дуже пізно, а вставали рано);
- хронічний недосип, робить переривчастий відпочинок неповноцінним.
Що буде, якщо відтворити режим сну і відпочинку минулого
Цікавий експеримент, проведений Томасом Віялом на початку 1990 року, продемонстрував унікальне явище. Психіатр запропонував чотирнадцяти добровольцям протягом місяця існувати в наближених до життя стародавньої людини умовах. В замкнутому просторі без вікон їм подавався світло протягом 14 годин за добу, решта 10 годин люди проводили в повній темряві. Через 3 тижні організм піддослідних автоматично перебудувався на двофазний сон протягом «темного» періоду: кожен відрізок тривав до 4 годин, з перервою на неспання (1-2 години).
Хронічне безсоння, втома вранці – що ми робимо не так
Медики і психологи, що вивчають причини порушення сну, не можуть виявити однозначні причини виникнення інсомнія. Крім об’єктивних зовнішніх факторів (різка зміна часових поясів, порушення розпорядку дня, сторонні шуми, незручні постільні приналежності, переїдання, хвороба, малорухливий спосіб життя), існують психологічні (тривожність, стрес, недовірливість, схильність до самокопання).
У людини, прокидається серед ночі, виникає страх, що він не зможе знову заснути, найчастіше так і відбувається. Наступним ввечері паніка з’являється вже перед відходом до сну. В результаті виникає стійке безсоння, заважає повноцінному відпочинку і, як наслідок – ранкова розбитість, апатія, хронічна втома. Денний відпочинок, покликаний вирішити проблему безсоння, ще більше її посилює.
Психологи радять тим, хто прокидається серед ночі, не сумувати. Неможливість тут же заснути вони пояснюють особливостями генетично закладеного режиму сну, якого інтуїтивно дотримувалися наші предки: двофазного. Орієнтуватися на людей, здатних спати 8 годин підряд, не варто, краще присвятити цей час медитації, творчих занять, читання, намагаючись заспокоїтися і відкинувши негативні переживання, тоді проблеми з безсонням зникають.
