Першу ЕОМ створили в 1942 році. Тоді ніхто не припускав, що за 75 років комп’ютери стануть невід’ємною частиною майже кожного будинку, а їх обчислювальна потужність буде в десятки тисяч разів вище. З-за цього багато хто побоюється, що з часом машини витіснять людей. Чи це Так? Давайте обговоримо тему — комп’ютер і людина: хто сильніший і до чого це все призведе.
Комп’ютер і людський мозок
Коли протиставляють мозок і комп’ютер, порівнюють обчислювальні можливості, здатність до багатозадачності і аналізу. Саме це і мається на увазі в питанні, хто сильніший.
Перші машини чи могли зрівнятися з сучасним калькулятором, а про складних обчисленнях не було й мови. Поступово «залізо» поліпшувалося і заговорили про те, що комп’ютер скоро переможе людини в шахах.
Без посмішки це припущення зустрічали рідко. Максимум, що могла машина того часу, — це обіграти новачка, який не прораховує далі одного ходу.
Однак з 1997 року в комбінаториці комп’ютерів немає рівних. Програма IBM Deep Blue, яка прораховувала до 200 мільйонів позицій в секунду, обіграла Гаррі Каспарова з рахунком: 2 перемоги, 3 нічиї та 1 поразка.
Також комп’ютер непереможний в скреббл (гра в слова), шашки, реверсі, нардах. Машина швидше людини збирає кубик Рубіка, витрачаючи на це не більше 20 ходів і 1,047 секунди. Для порівняння: кращий результат людини — 4,904 секунди.
Чи означає, що комп’ютер перевершує людський мозок? Немає. Він поки далекий від його можливостей, але поступово скорочується відставання. Так в ході проведеного дослідження уклали вчені з Афінського національного університету.
Їм вдалося виміряти обчислювальні можливості мозку за допомогою магнітно-резонансної томографії. Завдання експерименту полягало в тому, щоб визначити кількість окремих процесів мозку під час виконання простих завдань.
Випробуваним на екрані показували куб зеленого або червоного кольору. При появі першого треба було вказати на нього пальцем лівої руки, а на другий — правою. Виявилося, що при виконанні цієї дії в мозку одночасно активно працювали п’ятдесят ділянок мозку, що відповідають за окремі завдання.
Цікаво, що в наступному випробуванні людей попросили розпізнати показуються предмети і зарахувати до певної категорії. Експеримент показав меншу активність мозку, ніж попередній. П’ятдесят окремих завдань — це далеко не максимальний результат, однак він значно перевершує можливості сучасних комп’ютерів.
Тому можна з упевненістю сказати: потенціал мозку людини значно вище комп’ютерного. Принаймні поки що.
Комп’ютер і людина: хто кому служить
Нехай ми поки ще розумнішими, але факт залишається фактом: з часом машини перевершать людини у всіх сферах діяльності. Це стосується не тільки монотонних операцій, але і творчості, мистецтва, логіки.
Через сотню років, а може бути, і раніше комп’ютери можуть виконувати будь-яку роботу, причому набагато швидше і якісніше. А з розвитком нейронних мереж програми заберуть хліб навіть у своїх творців — програмістів. Виходить, що комп’ютер зможе створювати собі подібних.
Звідси виникає резонне питання: що залишиться людям? Наймання співробітників стане безглуздим, адже машина все зробить краще і швидше. Вона не спить, не їсть, не втомлюється, не скаржиться на низьку зарплату.
Людству залишиться тільки бажати. Щоб ми не захотіли, комп’ютери виконають це. Виходить, машини служать творцеві? Так, але тільки при ідеальних обставинах. На практиці може скластися інакше.
У побутовій сфері вже зараз видно, що планшети і смартфони практично ніяк не допомагають людям вирішувати завдання. В основному їх використовують для розваги і дозвілля, який не вчить нічому новому. Яке у цьому розвиток? Тільки зомбування і деградація.
На прикладі виробництва також проглядається тенденція перетворення людини в придаток комп’ютера. Машини самі по собі не створюють додаткової вартості, до якої прагне будь-яке підприємство. Тому роботодавці змушені наймати людей. Однак комп’ютерні системи збільшують темп роботи, а чоловік повинен під нього підлаштовуватися. По суті, це поневолення.
Чи повстання машин? Фільм «Термінатор» в момент виходу сприймався як суто фантастична стрічка. Однак з-за стрімкого розвитку IT-технологій сьогодні цю картину вважають чи не пророчою. Чи мають підстави такі страхи?
Немає. Цього не станеться, оскільки бажання влади — це чисто інстинктивний прояв, притаманна тільки живим організмам. У прийнятті рішень машина керується логікою і заданим алгоритмом, які жодним чином не приведуть її до ідеї винищення людства, адже це безглуздо.
Єдиний «інстинкт» комп’ютера — рішення задач, заданих людьми. Робот ніколи не зашкодить людині, якщо в нього не закласти необхідну програму. Але навіть у цьому випадку вбиває не машина, а той, хто наказав їй це зробити. Погодьтеся: пістолет самостійно не спускає курок.
Існує небезпека повної перемоги? Уявімо, що ми поставили комп’ютери на службу людству і повністю позбулися від необхідності працювати.
«Що в цьому поганого?» — запитаєте ви. Це несе загрозу цивілізації. Поступово люди виродяться. Машини, як і раніше, будуть підтримувати нас, але деградація стане посилюватися з кожним поколінням.
Якщо не потрібно працювати, то і немає потреби дізнаватися щось нове і розвиватися. Який сенс, адже машина робить все ефективніше. Виходить, що наша повна перемога — це наша поразка.
Як же бути? Є два шляхи рішення — зупинити прогрес, що призведе до того ж результату, або стати з комп’ютерами єдиним цілим. Звучить фантастично і лякаюче, але це єдиний вихід.
Варто зауважити, що це зовсім не означає, що людина буде схожий на персонажів фільму «Люсі». Модифікації можуть бути як стаціонарними, так і віддаленими.
В теорії ми можемо вживити в людський мозок передавачі і приймачі сигналів, які будуть оброблятися на надпотужних серверах. Таким чином люди зможуть спілкуватися, не видаючи ні звуку, завантажувати будь-яку інформацію прямо в свідомість.
Ніхто не буде розумнішим чи дурніший — комп’ютер зрівняє всіх. Розвиток піде семимильними кроками і навряд чи коли-небудь зупиниться. Подібна система дозволить підключати до мозку відразу кілька одночасно керованих тіл у вигляді роботів або андроїдів.
Так, швидше за все, подібна перспектива багатьох лякає, але давайте розберемо один приклад. Сьогодні ми спілкуємося по телефону, дивимося телевізор і відеоролики, читаємо книги. Але, що якщо ми приберемо посередників: смартфони, монітори, різні носії інформації — і будемо отримувати і передавати дані безпосередньо, включаючи зорові образи? Що зміниться? Перестанемо ми від цього людьми?
Все пізнається в порівнянні. Для древніх людей ми — надістоти, які літають, як птахи, і мають доступ до практично будь-якої відомої інформації. Той же страх виникає і у нас при думках про майбутній розвиток людства.
На даний момент комп’ютер не сильніше людини, але обов’язково стане таким. Однак це не важливо, головне — як на це реагувати. Гальмувати прогрес або поставити розумні машини на службу? А може, комп’ютер — частина майбутнього людини?
Це складні питання, так як впливають на багато аспектів життя: філософію, релігію, мораль. Поки це тільки фантазії, але, хто знає, політ теж колись був неможливою мрією. А як ви вважаєте, людина з механізованим протезом — кіборг?
