Гойко Мітіч – відомий югославський і німецький актор театру і кіно, відомий багатьом по своїм ролям індіанців, каскадер і чудовий режисер. Незважаючи на нещасливе і складне дитинство, чоловік зміг стати дійсно славетним актором!
Дитинство і юність Гойко Мітича
Майбутній актор народився 13 червня 1940 року в місці під назвою Лесковац в Югославії (нині Сербія) у сім’ї фермера. Його батько – Живойина Мітич – загинув у партизанській війні проти фашистських військ, а тому Гойко виховувався мамою, бабусею і дідусем.
Оскільки на території його рідного Лесковаца все ще перебували німці, його разом з братом відправили до бабусі і дідуся, де він і придбав свою любов до спорту і здорового способу життя і відразу до спиртного і сигарет. Його постать в умовах постійних спортивних ігор (футболу, гандболу), а також занять легкою атлетикою і гімнастикою перетворилася в тіло цього культуриста.
Володіючи такими навичками і схильністю до фізичних навантажень, не дивно, що молодий чоловік вступив в академію спорту, де продовжив розвивати свої навички та вміння. Він навіть мріяв стати спортивним тренером і закінчив Белградський інститут фізичної культури. Однак мрії не судилося збутися.
У 1960 році в сім’ї виникла складна фінансова ситуація, яка змушувала йти наперекір своїм бажанням. Так, юнак, який мріяв про спортивну кар’єру, відправився на знімальні майданчики фільмів, де знімався в якості каскадера, виконуючи найскладніші і небезпечні трюки.
Початок творчої кар’єри
Його дебютним фільмом в якості дублера був «Ланселот і королева», що вийшов в 1961 році. Саме завдяки йому юного каскадера зауважив італійський режисер, запросив Гойко на невелику, але яскраву роль у фільмі «Венеціанські катакомби».
З кожним новим фільмів Мітіча все частіше стали запрошувати для зйомок, а він, ніколи не мріяв про кар’єру актора, з задоволенням приймав ці запрошення – потрібно було допомагати родині, а тут робота сама просилася в його руки.
Так, з 1963 по 1965 він знімався в ролі індіанця в декількох вестернах. Це були його перші проби в даному амплуа, і чоловік навіть не припускав, наскільки до нього «приклеюється» цей образ.
Почесний індіанець Гойко Мітіч
В один із днів Гойко запросили в терміновому порядку на зустріч з німецької кіногрупа, яка в той момент шукала для свого фільму виконавця головної ролі – ролі індіанця. Вони вже бачили фото Мітича і були в захваті і шоці від того, наскільки схожий молодий чоловік з чином індіанців.
Побачивши прийшов до них молодої людини, режисер і вся група тут же вирішила, що саме такий типаж їм і потрібен – так Гойко Мітіч став виконавцем ролі Токей Іто у фільмі «Сини Великої Ведмедиці».
Після цього фільму до нього прийшов успіх, але не встиг він оговтатися від нього, як у 1967 році з його участю виходить фільм «Чингачгук – Великий Змій», в якому югославський актор виконує головну роль – Чингачгука. Через рік після випуску фільму в Європі він був закуплений для прокату в СРСР, де Гойко Мітіч майже відразу ж став відомий.
Актора любили не тільки глядачі за його непередавану красу і такий незвичний типаж. Ніколи і ніхто не бачив настільки схожого на індіанця актора – високий зріст, прекрасна фігура, гордий погляд і приголомшливе володіння власним тілом; але його любили і режисери, в чиїх фільмах він знімався.
Роль індіанця завжди передбачала певні фізичні навантаження – вміння їздити на конях, управління пирогой, стрільба з лука – і всього цього актора не доводилося довго вчити. Побачивши пару раз і зрозумівши, що від нього вимагається, Мітіч з легкістю виконував всі доручення своїх режисерів. Ніхто вже й не міг собі уявити його в іншому образі – так він ідеально підходив на свої ролі.
Після виходив цілий ряд успішних фільмів: «Текумсе», «Слід Сокола», «Ульзана», «Вождь Біле перо».
Останнім фільмом в серії вестернів про індіанців, в яких грав Мітіч, був фільм «Мисливець в преріях Мексики».
З кожним виходив фільмом Гойко ставав все більш популярний. Особливо серед представниць слабкої статі фотографії та постери з ним розкуповували миттєво! Але що говорити про дівчат, коли і юнаки, побачивши статного, накачаного, міцного красеня, який міг зробити що завгодно і був здатний на все, мріяли бути схожим на нього. На піку популярності Мітіча його шанувальники, юнаки, повально тренувалися, намагаючись бути схожим на кумира мільйонів глядачів!
Інші відомі ролі актора
Мітіч також брав участь в екранізації п’єси Віктора Гюго «Марія Тюдор», а також в телесеріалі «Архів смерті», а пізніше – в телепостановке «Слуга двох панів».
Вже пізніше Гойко вів спортивну передачу по телебаченню, потім, після спаду інтересу до нього з боку глядачів, актор знімається у телевізійних серіалах і грає в театрі. Так, наприклад, він зіграв у постановці «Політ над гніздом зозулі».
Самим останнім фільмом з його участю є фільм «Виннету і Олд Шаттерхенд», в якому він зіграв вождя індіанців ИнчуЧуна.
Премії та нагороди
Незважаючи на свій колосальний успіх і на батьківщині, і в Європі, і навіть в СРСР, Гойко Мітіч жодного разу не був удостоєний ні нагород, ні премій. На жаль, так залишається і донині, хоча актор досі веде активну роботу в театрі.
Особисте життя
Як зізнавався сам актор, він не любить розповідати про своє особисте життя, але, незважаючи на це, про його бурхливих романах в молодості знають всі його шанувальники.
Так, в 1960-х роках, на початку акторської кар’єри, у Мітича був роман з відомої вже на той момент польською актрисою Барбарою Брильською, з якою вони познайомилися на зйомках картини «Слід Сокола». Після зйомок пара пробула ще в стані романа деякий час, але після розлучилася, адже у Гойко вже була нова закоханість!
У 1974 році він познайомився з німецькою артисткою Ренатою Блюме. Їх знайомство почалося з спільних зйомок фільму «Ульзана», в якій вони грали пару подружжя. І хоч Мітіч намагався завоювати увагу своєї партнерки по кінострічці, вона не відповідала взаємністю – тільки що перервавши свій шлюб, дівчина не хотіла знову пов’язувати своє життя з колегами по цеху не тільки в роботі, але і в особистому житті.
І все ж югославський актор домігся свого – вони почали зустрічатися. На жаль, цей роман також був приречений на провал: чоловіка то і справа облягали юні шанувальниці, а Ренате це зовсім не подобалося. Сварки, скандали і розрив!
І перед Ренатою і після неї було ще безліч дрібних романів та романів побільше, сам актор зізнавався: «У молодості я був страшним бабієм!» Незважаючи на свою легковажність, все ж Гойко Мітіч має дитину від італійки по імені Рамона – однієї з численних пасій. Дівчинка народилася 26 грудня 1992 року і названа була Наталя. Росла вона, звичайно ж, з мамою, а батько досить часто з’являвся і з’являється в її житті – вони навіть виступають на одній театральній сцені.
Однак, є й інша версія, за якою у чоловіка є позашлюбна донька Марина, з якою він проводить майже весь вільний час подорожує кілька разів на рік. Марина – фінансист, за деякими даними, їй трохи більше 20 років, і довгий час про неї не було нічого відомо, так як сам актор переживав за свою дочку. За його словами, вона дуже сильно схожа на нього, щоб репортери залишили її в спокої.
Наразі ж відомо, що Мітіч складається у відносинах з якоюсь дівчиною, але нікому так і не вдалося з’ясувати її особистість – настільки ревно оберігає її анонімність актор.
Гойко Мітіч зараз – останні новини
На даний момент чоловік проживає на території Німеччини, у Берліні, де досі працює в театрі та знімається у кіно в невеликих ролях в серіалах і фільмах.
Досі, незважаючи на чималий вік, югославський артист займається спортом і навіть пірнає з аквалангом на пристойну глибину, коли відпочиває у Греції.
Також нещодавно він з’являлася на екранах російського телебачення – у програмі «Нехай говорять» він був запрошений в якості гостя і «сюрпризу» для Віри Сотникової.
Цей фільм буде справді близький акторові, оскільки саме із-за цих бомбардувань він втратив свою матір: із-за напруженої обстановки він ніяк не міг вивезти її з Сербії, і незабаром жінка померла від зупинки серця, не зумівши витримати такого стресу. На могилу своєї матері Гойко не міг потрапити близько півроку через тривали бомбардувань. Тільки після їх закінчення він нарешті відвідав могилу матері.
Напевно, і донині він відчуває провину за те, що не зумів вчасно вивезти її з цього непроглядного пекла, що панував у Сербії, про який він знав не з чуток – кожен день мати дзвонила йому і розповідала про те кошмарі, який творився на його Батьківщині!
Висновок
Гойко Мітіч був, є і буде талановитим актором, який зумів тонко і виразно передати своїм глядачам запам’яталися на багато роки образи індіанців. Його любили і люблять досі за красу, за вміння так правдоподібно грати і за його харизму. Нехай він і став актором випадково, але все ж саме завдяки випадковості весь світ тепер може побачити самого кращого індіанця кінематографа!
